Талановитий школяр с Кривого Рогу Максим КУЖДІН, що навчається зараз в США за програмою обміну, розповів, як воно, жити в невеликому містечку в колисці світової демократії... І його розповідь варто прочитати уважно...
15 жовтня... Трохи роздумів на ніч...
За останній час не раз чув запитання від знайомих в Україні: "Ну як там, краще люди у вас живуть?"
Не знаю чому, але мене ця фраза щоразу просто вибиває з колії. Якщо бути відвертим, дуже неприємно її чути.
Для багатьох людей життя в Україні завідомо погане. І які б зміни не відбувалися б у країні, такі люди користаються першою ж можливістю, аби виїхати десь за кордон. Вони свято вірять, що там життя ідеальне, і достатньо просто втекти з батьківщини, щоб бути щасливим.
Я живу в США вже зовсім недовго - трохи більше двох місяців. Цю країну знають у всьому світі як лідера, одне з найкращих місць для життя. Для багатьох українців це - мрія. Вони щороку подають заявки на Грін Карту, сподіваючись перебратися сюди і "нарешті нормально жити". І особисто мені смішно і водночас боляче це чути.
Я живу не у великому місті, а в звичайному маленькому містечку, яких у країні тисячі. Більшість американців живуть саме у таких невеличких населених пунктах, проводячи у них все своє життя. Ось це - справжня Америка. Те, що ми бачимо у фільмах - мегаполіси, бурхливе життя - є скоріше виключенням. Це є повсякденням зовсім невеликої кількості громадян Сполучених Штатів. А більшість живе тим життям, яке я бачу зараз на власні очі.
І знаєте що? Мушу вас розчарувати: тут не все ідеально. Це може показатися нереальним, але у цієї країни теж є купа своїх проблем. Їх насправді багато: можна згадати і загрозу ядерної війни з Північною Кореєю, і невдоволення владою, і корупцію (так, ми не одинокі у цьому світі!). В Америці теж є ямковий ремонт доріг (серйозно), тут є безхатченки, є люди, які після ураганів вже декілька тижнів живуть без електрики і відчутної підтримки держави.
Не всі американці живуть щасливо. І на це, як виявляється, є багато причин. Щоб це зрозуміти, не обов'язково навіть їхати сюди. У цьому можна переконатися, навіть сидячи в Україні та дивлячись новини по телевізору. Розслідування про російське втручання у вибори, нещодавні демонстрації проти свавілля поліції у Сент-Луїсі, теракт у Вегасі... Впевнений, якщо подумати, можна придумати багато прикладів.
До чого я це все веду? Точно не для того, щоб когось образити. Я хочу перепросити американців за те, що розповідаю не найкращі речі про цю країну. Я дуже люблю Америку і в жодному разі не хочу, аби про неї мали погане уявлення.
Я веду до того, що ідеального місця у світі не існує. Є речі, які працюють тут принципово краще, ніж в Україні. Але варто знати і пам'ятати, що є дійсно багато якостей, які має моя батьківщина, і яких справді не вистачає моєму другому дому.
Більше того, мушу зауважити, що ми порівнюємо зараз дві країни з абсолютно різним минулим. Україні лише двадцять шість років, і вона тільки розпочинає свій шлях у цьому світі, тоді як Америка має свою незалежність вже не одну сотню років.
Якщо порівнювати двадцять шостий рік існування США з українським сьогоденням, то це - земля і небо. Про те, що маємо зараз ми, американці на початку розвитку своєї держави навіть не могли мріяти. Але при цьому вони не плюнули на все і не поїхали десь у Мексику шукати кращої долі. Вони розуміли, що треба працювати, навіть пахати. І вони змогли зробити те, чого зараз прагнемо ми, українці.
Мораль тут проста: щоб жити у щасливій та успішній країні, треба щось робити. Просто скиглити, як усе погано, недостатньо, як не дивно. Немає сенсу жалітися на владу, менталітет і все інше. Просто звалити - це теж не варіант. Не робить це людей щасливими. Проблеми будуть завжди і всюди, від них не втечеш.
Якщо хочеш жити краще - потрібно вкалувати.
Потрібно своїми руками будувати майбутнє своєї країни, адже вона у тебе одна.
Це єдине місце у світі, де ти - свій, не чужинець.
І іншого шляху, крім як через наполегливу працю, немає.
Всі успішні країни пройшли цей шлях, пройдемо і ми.
Нікуди від цього не дінешся.
І я знаю: рано чи пізно ми це зробимо.
Я вірю у це.
Адже ми - українці!
Підготував до публікації
Інокентій РЕЙДЕР,
специіально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
Фото – ФБ-сторінка Максим КУЖДІН