1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 5.00 (1 Vote)

Редакція Весь Кривий Ріг вирішала привітати з Новим Роком мешканців міста з «Інститутом Соціології НАНУ» предноворічнми соціологічними тостами від Євгена ГОЛОВАХИ

311221 36 min

Новий рік зобов'язує вірити у краще, нагадує Весь Кривий Ріг.

Багаторічний перегляд новорічного телешедевру привчив нас до цілком доступного способу розраховувати на довгоочікуване щастя: випити з друзями рівно стільки, скільки необхідно для повної втрати орієнтації в тому самому минулорічному просторі, який приносив всілякі розчарування.

І протрезвівши під ранок, насамперед зустріти закоханий погляд і ніжний поцілунок долі.

- Я ось заздалегідь готуюся до зустрічі з друзями, і навіть вигадав тости, без яких на нове щастя нам з вами навряд чи можна розраховувати. Вірю, друзі, що якщо вони збудуться у Новому році, то українці нарешті перестануть бути найнещаснішою (за власними оцінками) нацією в Європі, - пише Євген.

Новорічні тости – жанр особливий. Їхня форма може бути дуже різною, але суть – одна: в старому році нам не повинно бути краще, ніж у Новому!

А оскільки гірше нам уже було, а краще ще не було ніколи, є сенс присвятити тости не лише власним близьким, але й тим, хто стає близьким нам усім, після того, як ми за них проголосували. Нехай їм теж у цьому році буде гірше, ніж у новому.

І ще:
Перший тост, як у колишні часи, за тих, хто звалив на свої плечі непосильну ношу відповідальності за країну:

«Нехай вони перестануть дбати про народне благо і почнуть нарешті дбати лише про своє власне!»,

«Нехай народні депутати почнуть зловживати своїм становищем та привласнять собі пільги рядових пенсіонерів.

Нехай безкоштовно їздять у громадському транспорті у години пік!».

За нашу демократичну державу, в якій влада належить народу, навіть незважаючи на те, що все інше належить владі!

За наше правосуддя – щоб воно навчилося, нарешті, відрізняти сліпу і худу Феміду від зрячого і жирного Плутоса!

За Європейський Союз, з яким ми кілька десятиліть йдемо в одному напрямку: ми – до нього, а він – від нас!

За свободу слова! І не тільки самого слова, але й тих, хто його вимовляє. За тих публічних спікерів, у яких слово – не срібло, а мовчання – не золото!

І взагалі, за те, щоб наступного року:

- реформатори думали не тільки про те, як зробити реформи непопулярними, влада й опозиція знайшли спільну мову не тільки з питання про збільшення бюджетних коштів на їх спільне утримання, політики були відвертими не тільки в тих випадках, коли відверто брешуть!

І традиційний тост «За тих, хто в морі – на Багамських, Сейшельських та Карибських островах, у тропічних широтах Азії та Африки! Їм найважче – не вип'ють «радянське шампанське», і точно, бідолахи, не з'їдять салат олів'є!».

Грішно не проголосити тост і за працівників науки «Нехай серед нас буде не менше лауреатів престижних наукових премій та почесних наукових звань, ніж серед тих, хто керував, керує та керуватиме нашою країною, перебуваючи при владі та опозиції!»

Не можна, звичайно, і без тосту за жінок: «Любі українські жінки! Почніть у Новому році першими ламати традицію, коли найкраща частина людства лише тим і займається, що обслуговує найгіршу!»

І останній тост – моїм колегам-соціологам, які перебувають на передовій великої битви політичних рейтингів та електоральних уподобань: «Нехай ваші цифри ніколи не збігаються з тими, про які мріють політики, і тоді швидше почнуть збуватися мрії виборців!»

Підготував до публікації
Інокентій РЕЙДЕР,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг

Додати коментар