1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.00 (0 Votes)

Судя по тому, что во Всемирной Сети практически нет компромата на Игоря Левицкого, человек он порядочный. Нормальный семьянин, чистоплотный бизнесмен... С одной стороны это хорошо... А с другой – не помню, чтобы в Украине выбрали хоть куда-то просто нормального обычного человека...

103 1

Также в Сети очень мало новостей, рассказывающем о Игоре Левицком как о политике. Поэтому достаточно будет привести его официальную автобиографию, и «компромат», притянутый за уши «Перцем Криворожским»...

ОФИЦИАЛЬНО – с сайта И. Левицкого...

“Головне – завжди залишатись Людиною та пам’ятати і підтримувати тих, хто допоміг тобі стати на ноги”

Народився у місті Дніпродзержинську 5 лютого 1969 року.
Вихованець дитячого будинку, має вищу педагогічну освіту, здобуває другу – юридичну, приватний підприємець, голова ГО «Об’єднання «Самозахист», засновник та голова благодійного фонду «Дитячі мрії», обожнює футбол, розвиває цей вид спорту в Кривому Розі, займається благодійністю, має двох дорослих дітей.

Людина, що створила себе сама
Житттєвий шлях Ігоря Левицького – яскрава історія, де круглий сирота, вихованець дитячого будинку став успішною людиною — з абсолютного нуля побудував свій бізнес, ставши меценатом, громадським діячем, футбольним функціонером, депутатом. При цьому завжди залишається людиною і з людьми.
Усе його дитинство пройшло в дитячому будинку та інтернаті. У 1994 році здобув вищу освіту, закінчивши Криворізький державний педагогічний інститут (факультет загальнотехнічних дисциплін).
З 1987 по 1989 рр. навчання переривалось службою в армії, де був командиром відділення розвідувально-водолазного взводу переправно-десантної роти спецбатальйону в Амурській області. Звільнився у званні «Гвардії сержанта» з нагородою «Відмінник Радянської Армії».
З 1997 року займається підприємництвом. З 2005 року співзасновник та директор мережі магазинів «АТЛАНТ». У 2010 році став переможцем міського конкурсу-рейтингу «Бізнес-лідер Криворіжжя» в номінації «Соціально-орієнтований бізнес».

Від захоплення футболом до голови Федерації
Захоплений футболом Ігор на базі трудового колективу свого підприємства створив футбольну команду «АТЛАНТ», яка пройшла шлях від «дворової» команди до багаторазового чемпіона, володаря кубків міста та області різних років, переможця змагань всеукраїнського рівня.
У 2008 році очолив Федерацію футболу Кривого Рогу, яка щорічно визнається кращою серед регіональних федерацій області.
З березня 2013 року Ігор Левицький обраний віце-президентом Дніпропетровської обласної федерації футболу. Має нагороду «Відзнака Федерації футболу України».
Вважає спорт важливою частиною суспільного життя, свій досвід спрямовує на підтримку та розбудову його інфраструктури в Кривому Розі.

Благодійна діяльність
Як сирота з дитинства Ігор Васильович протягом свого життєвого шляху ніколи не забуває свої навчальні установи, рідних наставників. Постійно підтримує їх, надає всіляку допомогу, хоча ніколи не афішує цього. Має досвід і розуміння проблем сирітства, шляхи їх вирішення. Заснований ним благодійний фонд займається допомогою дітям-сиротам, підтримкою інтернатних установ.
З 2010 р. Ігор Левицький – депутат міської ради Кривого Рогу. Він єдиний, хто не проголосував у січні 2014 року за злочинне звернення Криворізької міськради до тодішнього президента з вимогою «вжити заходів». Не зраджує своїм принципам і поглядам заради особистої вигоди. Ніколи не бере участь у корупційних тендерних процедурах, інших тіньових схемах. Несе завжди повну відповідальність за слова і дії. Виступає за прозорість і підзвітність міської влади.
Вважає Людину найвищою цінністю в країні рівних можливостей, де господарем повинна бути громада, а не олігархи, де діє закон один для всіх, а не примхи чиновників. Не згоден, що неможливо нічого змінити в суспільстві на краще. Воліє діяти та доводити, що можливе все. Просто треба трохи наполегливості, праці та віри в краще.
.
БІОГРАФІЯ
Левицький Ігор Васильович народився 5 лютого 1969 року в місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області. Громадянин України.
З 1972 по 1976 рік виховувався в дитячому будинку «Ромашка» міста Нікополя Дніпропетровської області.
З 1976 по 1984 рік навчався в Перещепинській восьмирічній школі-інтернаті Новомосковського району Дніпропетровщини.
З 1984 по 1986 рік навчався у Раєвській середній школі-інтернаті Синельниківського району Дніпропетровської області, де і отримав атестат про повну середню освіту.
У 1986 році вступив до фізико-математичного факультету Криворізького Державного педагогічного інституту.
З 1987 по 1989 р.р. - служба в лавах Радянської армії, командир відділення розвідувально-водолазного взводу переправно-десантної роти спецбатальйону Далеко-Східного воєнного округу (Амурська область). Звільнився у званні гвардії сержанта з нагородою «Відмінник РА».
У 1994 році отримав диплом про вищу освіту, закінчивши факультет загально-технічних дисциплін КДПІ.
З 1997 року почав підприємницьку діяльність. У 2005 році заснував ТОВ «Атлант-Сервіс-Люкс», де працював на посаді директора до 2013-го року. Підприємство займалось реалізацією та обслуговуванням побутової техніки для населення. На базі трудового колективу була створена футбольна команда «АТЛАНТ», яка здійснила шлях від другорядної команди до багаторазового переможця Чемпіонатів, володаря Кубків міста та області різних років, призера та переможця ряду змагань Всеукраїнського рівня. У 2010 році Ігор Васильович став переможцем міського конкурсу-рейтингу серед підприємницької громади міста «Бізнес-лідер Криворіжжя» в номінації «Соціально-орієнтований бізнес».
З 2008-го року очолив громадську міську організацію «Федерація футболу м. Кривого Рогу», яка по цей час щорічно визнається кращою регіональною федерацією в Дніпропетровській області і однією з кращих в Україні, що підтверджується особистою нагородою «Відзнака Федерації футболу України».
У 2013 році був обраний заступником голови Дніпропетровської обласної федерації футболу. Також з 2009 року Ігор Левицький являється засновником та головою благодійного фонду «Дитячі Мрії», який надає всебічну допомогу дітям-сиротам, співпрацює з установами інтернатного типу.
У 2006 році був обраний депутатом Саксаганської районної у місті ради. З 2010 року по 2015 рр. — депутат Криворізької міської ради. Протягом багатьох років Ігор Васильович Левицький займається громадською діяльністю, бере активну участь у житті міста, переймаючись насамперед меценатством і благодійністю.
З 2014 року являється головою громадської організації «Об’єднання «Самозахист».

«Чернуха» с сайта, специализирующегося на черном пиаре – «Перец Криворожский»

А теперь вот поруководить Кривым Рогом решил Игорь Левицкий, уроженец Днепродзержинска. Это сейчас он «косит под местного», хотя всего 4 месяца назад, еще не имея мэрских амбиций, писал на своей странице: «Родителей и Родину не выбирают. Это в армии еще при Союзе вдали от дома все мы – и днепропетровцы, и криворожане, а также львовяне – считались земляками. СЕЙЧАС ЖЕ ЛЮБОЙ ПРИЕЗЖИЙ ИЗ ДНЕПРА НЕ СТАНЕТ «ЗЕМЛЯКОМ» В КРИВБАСЕ, КАК И ЛЮБОЙ ИЗ КРИВБАСА – В ДНЕПРЕ».
Но времена изменились, накануне перевыборов Игорю Васильевичу срочно потребовалось «прикинуться своим», поэтому он старается не афишировать место своего рождения. Больше того, изо всех сил пытается мимикрировать под местный криворожский ландшафт.
Пару недель назад на своей страничке в ФБ Левицкий писал: «Жаль тих городян, яким …. не до душі НЕМІСЦЕВІ «ВІЗЬМИЗРОБИ». НАМ ПОРА МАТИ СВОЄ, але справедливе; БУТИ ТУТ СВОЇМИ, а не під «своїми». То ж вище голови. Треба згуртовуватися, об’єднувати місто - і все в нас вийде». (Кэпслок наш. Ред. КП).
Ну, невнятность формулировок оставим в стороне. А вот очень интересно, как призыв «объединять город» сочетается с тем, что Левицкий выдвинул собственную кандидатуру на пост мэра Кривого Рога вместо того, чтобы поддержать кандидата от любой демократической партии, имеющего больше шансов на победу? Ведь те 1,5-2%, которые он в состоянии наскрести, наверняка могут быть решающими в борьбе криворожских демократов с семейкой Вилкулов. В истории выборов бывали случаи, когда исход выборов решали и меньшие величины – несколько десятков голосов. А если Левицкий сознательно идет на то, чтобы еще больше раздробить проукраинский демократический электорат, то какие преференции он получит за это от Вилкула?
Мы далеки от мысли, что опповцы предложили Игорю Васильевичу деньги. Это, конечно, дурной тон по нынешним временам, не говоря уж о том, что остаются следы транзакций, а ведомости «черной бухгалтерии», как известно, не горят (Корбан не даст соврать).
Все это можно сделать намного изящнее. Например, для обладающего административным ресурсом Вилкула не составит никакого труда предоставить сети магазинов «Атлант», в которой Левицкий является учредителем, режим наибольшего благоприятствования. Скажем, отсутствие проверок налоговой, прокуратуры, пожарников, СЭС и т.д. и т.п. на протяжении того срока, пока семейка Вилкулов будет контролировать Кривой Рог. Такая лафа выливается в суммы на порядок больше, чем среднестатистическая взятка для «технического кандидата». А главное – все тихо-крыто, комар носа не подточит.
Что касается собственной политической платформы Левицкого, то она, как обычно у технических кандидатов, весьма невнятная, чтобы не сказать, подозрительная.
В 2010 он стал депутатом Криворожского горсовета от тигипковской «Сильной Украины», однако сейчас почему-то тщательно скрывает этот факт. В его официальной биографии, размещенной на персональном сайте, об этом нет ни слова. Быть может потому, что «Сильная Украина» как завещал Сергей Тигипко, в 2012 почти полным составом мигрировала в Партию регионов? С тех времен у Игоря Васильевича осталось немало деловых и дружеских связей с бывшими «рыгами», а ныне опповцами.
На осенних выборах Левицкий пытался прибиться к «Силе людей», но в то же время умудрялся в «Домашке» пиарить их соперника, Костю Карманица от партии «Видродження», которая со своими популистскими лозунгами недалеко ушла от Оппоблока.
По итогам выборов «Сила людей» зашла в горсовет и некоторый районные советы, но Левицкому дали от ворот поворот.
Так что теперь Игорь Васильевич пытается подчеркнуть свою полную аполитичность, и баллотируется в мэры от мутной конторы с громким названием «Народный контроль», имея про запас карманную общественную организацию «Об’єднання
«Самозахист».
Но похоже, «самозащищаться» от такого самозванца на посту кандидата в мэры, нужно самим криворожанам.
Василий ЦУКЕРБРИНОВ, архивариус Google, специально для «Перец Криворожский»

Подготовил Юрий ПОТУПЧИК,
специально для рубрики
Новости Кривого Рога
сайта Весь Кривой Рог

Добавить комментарий