Платників податків Кривого Рогу інформує Криворізьке північне управління ГУ ДФС, станом на 09.12.19р. - Особливості повернення сум помилково сплаченого єдиного внеску... Про податкову знижку за витратами у вигляді пожертвувань... Податкова майбутнього – це сервіс в смартфоні... Та інша корисна інформація...
Податкова майбутнього – це сервіс в смартфоні
ДПС України на офіційному вебпорталі повідомила наступне.
Про ключові завдання, ідеї, поточні напрацювання та про те, чого вже вдалося досягти новій податковій службі лише за три місяці розповів Голова ДПС України Сергій Верланов під час зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Швеції в Україні Й.В. Тобіасом Тибергом.
Серед пріоритетів розвитку податкової служби Сергій Верланов відзначив добровільність сплати податків завдяки комфортному і якісному сервісному обслуговуванню платників та широкому впровадженню цифрових технологій в усі процеси адміністрування податків.
«Ми докладаємо максимум зусиль для створення дійсно партнерських відносин з платниками податків. Це, перш за все, задоволення потреб платників у сучасних, зручних та зрозумілих сервісах, які забезпечать легку сплату податків та повністю дистанціюють платників від податківців. У цьому напрямі вже багато зроблено мною та моєю командою. ДПС на шляху діджиталізації власних сервісів та процесів адміністрування. Цьому процесу сприятиме і можливість застосування програмних РРО», – зазначив Сергій Верланов.
Він ще раз нагадав, що програмне РРО, розроблене Державною податковою службою, буде безкоштовним для скачування і обслуговування. У той же час суб’єкти господарювання матимуть можливість за своїм бажанням або потребами розробляти свій програмний продукт, або придбати на ринку те програмне забезпечення, яке їм більше подобається.
«Податкова майбутнього – це сервіс в смартфоні, зручний та швидкий, який, по-перше, повністю мінімізує корупційні ризики, по-друге, дає можливість сплачувати податки будь-де та будь-коли», – підкреслив Сергій Верланов.
Пріоритетом у роботі податківців очільник ДПС також визначив перегляд практик податкового аудиту та удосконалення ризикоорінтованої системи відбору платників до перевірок. Це має зменшити кількість перевірок, підвищити суми сплати нарахувань за їх результатами, а також зменшити кількість судових спорів між податківцями та платниками.
У свою чергу шведська сторона на підтримку обраного курсу українських податківців запевнила в подальшому співробітництві та методичній домопозі. Зокрема, за словами Й.В. Тобіаса Тиберга, постійний діалог з бізнесом у двосторонньому форматі є надважливим завданням на шляху до будь-яких змін, і шведські експерти готові допомогти та долучитися до цього діалогу.
Особливості повернення сум помилково сплаченого єдиного внеску
Звертаємо увагу, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), починаючи з 01 жовтня 2019 року перераховується виключно на рахунки ДПС для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, відкриті Державною казначейською службою України відповідно до вимог стандарту IВАN.
Вищезазначені рахунки розміщено у розділі «Бюджетні рахунки» на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» та у розділі «Бюджетні рахунки» вебпорталу ДПС України.
У разі помилкової сплати сум єдиного внеску на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти.
Слід зазначити, що:
► таке повернення здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6;
► кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення;
► у разі помилкової сплати сум єдиного внеску на невідповідний рахунок заява подається до органу ДПС, на рахунок якого сплачено кошти за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6;
► у разі помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету заява подається до ДПС за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення;
► у разі помилкової сплати єдиного внеску на невідповідний рахунок фізичній особі – підприємцю/особі, яка провадить незалежну професійну діяльність/члену фермерського господарства, незважаючи на своєчасне і в повному обсязі перерахування єдиного внеску, внаслідок неправильно спрямування коштів нараховується штраф та пеня.
Про податкову знижку за витратами у вигляді пожертвувань
Нагадуємо, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів або вартість майна, переданих платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Норми встановлені п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
При цьому, ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником ПДФО контролюючому органу, є копія договору про пожертву.
Нагадуємо, що платник ПДФО має право на податкову знижку за наслідками 2018 року до кінця 2019 року. Податкова декларація про майновий стан і доходи для застосування права на податкову знижку подається таким платником по 31 грудня 2019 року (включно).
В Електронному кабінеті можливо отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом
Криворізьке північне управління доводить до відома платників, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.
При зверненні до зазначеного пункту меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить наступну інформацію по кожному виду платежу:
● орган ДПС;
● назва податку (платежу);
● платіж (код);
● МФО банку;
● бюджетний рахунок;
● нараховано/зменшено;
● сплачено до бюджету;
● повернуто з бюджету;
● пеня;
● недоїмка;
● переплата;
● залишок несплаченої пені.
Червоним кольором позначені суми податкового боргу чи заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які не сплачені в строк та по яких існує заборгованість до бюджету.
Застосування фільтру «Рік» дозволяє переглянути дані за попередні роки, а фільтр «ОДПС» – переглянути особові рахунки, що знаходяться на обліку у відповідному органі Державної податкової служби України.
Обравши один з податків (платежів), користувач подвійним натисненням кнопки «миші» отримує доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) у розрізі проведених операцій:
Фізичні особи після ідентифікації мають можливість за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти.
Після натискання кнопки «Сплатити» відбувається перехід на сайт платіжної системи, автоматично заповнюються всі необхідні платіжні реквізити. Користувачу достатньо зазначити суму і реквізити платіжної карти.
Понад 13 мільярдів гривень єдиного внеску надійшло від платників Дніпропетровщини
Впродовж десяти місяців 2019 року податковою службою Дніпропетровської області забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 13 млрд 62,9 млн гривень. Якщо цей показник порівняти з аналогічним періодом 2018 року, то цьогорічна сплата єдиного внеску більше на 2 млрд 34,2 млн гривень.
Зростання надходжень від малого підприємництва Дніпропетровщини свідчить і про збільшення кількості самих платників єдиного внеску. Їх станом на 01 листопада цього року 354 504.
За словами начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторії Каліногорської, лише у жовтні поточного року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 374,4 млн грн, що на 158,1 млн грн більше жовтневих надходжень минулого року та на 68 млн грн більше середньомісячних надходжень 2019 року.
Позитивної динаміки надходжень з ЄСВ досягнуто завдяки прозорому адмініструванню податків, покращенню сервісного обслуговування платників, проведенню активної роз’яснювальної і профілактичної роботи з роботодавцями щодо підвищення рівня оплати праці найманими працівниками, вжиттю заходів з детінізації та легалізації зайнятості населення.
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю виключно столовими винами!
Криворізьке північне управління нагадує, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Дія Закону № 481 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених Законом № 481, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.
Згідно з частиною двадцятою ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Враховуючи вищевикладене, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Водночас, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми статей 15² та 15³ Закону № 481, якими встановлено обмеження щодо продажу та споживання столових вин.
До уваги платників!
ДПС України здійснено комплекс заходів, спрямованих на максимальну автоматизацію процесів, пов’язаних із реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), побудову комунікації між виробниками РРО, центрами сервісного обслуговування (далі – ЦСО), користувачами РРО та ДПС, в основу якої покладено електронний документообмін.
Створення електронних реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО не лише вивільнило суб’єктів господарювання – користувачів РРО від паперового документообігу та візитів до контролюючих органів, а й дозволило акумулювати на державному інформаційному ресурсі актуальні відомості про всі моделі РРО, які дозволені до застосування, їх виробників та ЦСО, які мають право на обслуговування РРО.
Інформація цих реєстрів є відкритою та доступною для будь-якої особи, що у ній зацікавлена.
Отримати інформацію можливо безкоштовно, скориставшись електронними сервісами, створеними ДПС у відкритій частині Електронного кабінету.
ФОП на загальній системі оподаткування отримав поворотну фінансову допомогу: наслідки
Інформуємо, що поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Норми визначені п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. 177.1 ст. 177 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Враховуючи те, що отримання ФОП поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поротної фінансової допомоги не включається до складу доходу такого суб’єкта господарювання.
При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується на загальних підставах.
Про деякі нові поняття, які вводяться Законом № 128 з 19 квітня 2020 року
Криворізьке північне управління нагадує, що 19.10.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 200 опубліковано Закон України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128).
Закон № 128 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Закон № 128 набирає чинності через 6 місяців, тобто 19.04.2020, за винятком окремих норм.
Номер рахунку у СЕА ПДВ не змінюється у разі перереєстрації платника ПДВ, пов’язаної зі зміною адміністративного району
Інформуємо, що електронні рахунки у системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) відкриваються виключно на підставі реєстру платників ПДВ, який ДПС надсилає Державній казначейській службі України не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником ПДВ.
Норми визначені п. 5 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).
У такому реєстрі зазначається, зокрема індивідуальний податковий номер платника ПДВ та дата реєстрації його платником ПДВ.
Пунктом 7 Порядку № 569 визначено, що у разі анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Новий електронний рахунок відкривається у разі повторної реєстрації особи платником ПДВ (п. 8 Порядку № 569).
Відповідно до п. 4.1 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 із змінами (далі – Положення № 1130), перереєстрація платника ПДВ проводиться у разі зміни даних про платника ПДВ, зокрема зміни місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов’язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених п.п. 1 п. 3.15 розділу III Положення № 1130.
Відповідно до п. 4.2 розділу IV Положення № 1130 у разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а тому при перереєстрації платника ПДВ, пов’язаної зі зміною адміністративного району, статус платника ПДВ зберігається з дати його реєстрації платником ПДВ.
Таким чином, у випадку перереєстрації платника ПДВ, пов’язаною зі зміною адміністративного району, номер рахунку у СЕА ПДВ не змінюється.
Програмні реєстратори розрахункових операцій від ДПС будуть надаватися і обслуговуватися безкоштовно
Інформуємо, що відповідно до Закону України від 20.09.2019 № 128-IX «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» програмний реєстратор розрахункових операцій – це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання.
Слід зазначити, що мова йде про повнофункціональне рішення, яке будь-який продавець зможе завантажити з сайту податкового органу, встановити на свій власний «гаджет», перетворивши його таким чином у касовий апарат. Використання цього загальнодоступного рішення буде безкоштовним для платника, без плати за обслуговування.
У той же час суб’єкти господарювання можуть скористатися програмними рішеннями й інших розробників, або розробити власне програмне забезпечення.
Чи впливають на фінансовий результат нараховані штраф та пеня?
Повідомляємо, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Отже, базою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок органів ДПС, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. При цьому на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.
ФОП – платник єдиного податку – власник земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво, сплачує земельний податок на загальних підставах
Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).
Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Статтею 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Тобто, у разі здійснення будівництва (в тому числі виробничих об’єктів), фізична особа – підприємець (далі – ФОП) не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.
Отже, ФОП – платник єдиного податку, що є власником земельної ділянки (право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу або на ФОП), на якій здійснюється будівництво (у тому числі виробничих об’єктів), сплачує земельний податок на загальних підставах.
Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)
Доводимо до відома, що Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.12.2012 за № 2155/22467.
Порядок визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку).
Довідка видається контролюючим органом за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п. 2 Порядку).
Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку контролюючого органу за підписом керівника контролюючого органу протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п. 3 Порядку).
Відповідно до п. 4 Порядку письмове звернення нерезидента про надання Довідки надсилається до відповідного контролюючого органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження. Звернення має бути подане українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним перекладом українською мовою та обов’язково повинно містити відомості про нерезидента та відомості про джерело доходу.
Про нумерацію акцизної накладної
Звертаємо увагу, що порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 (далі – Порядок № 262).
У полі «Порядковий номер» акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового зазначається цифровий номер, (не має містити літер чи інших символів), який відповідає послідовному номеру такого документа, складеного платником акцизного податку (філією або структурним підрозділом платника податку) протягом певного періоду.
Порядковий номер акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального та заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового не може починатися з «0».
У клітинках порядкового номера акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються (п. 6 розділу І Порядку № 262).
Не допускається складання платником акцизного податку (філією або структурним підрозділом платника акцизного податку) документа одного виду (акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового) за однією датою з однаковим порядковим номером (п. 7 розділу І Порядку № 262).
При цьому послідовна нумерація акцизних накладних здійснюється зручним для платника акцизного податку способом: або з першого номера в певному періоді (зокрема, місяць, квартал), або наростаючим підсумком з початку року.
Внесено зміни до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті
Повідомляємо, що постановою Правління Національного банку України від 19 листопада 2019 року № 136 (далі – Постанова № 136) внесено зміни до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 16 серпня 2006 року № 320, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 вересня 2006 року за № 1035/12909 (зі змінами) (далі – Інструкція).
Зміни внесено у зв’язку із запровадженням в Україні міжнародного номера банківського рахунку IBAN.
Так, зокрема, у пункті 3 глави 2 розділу І Інструкції абзац восьмий «код банку платника» виключено.
Також у додатку 3 до Інструкції слова «Головний бухгалтер (або його заступник)» замінено словами «Головний бухгалтер (або інша уповноважена особа)».
Постанова № 136 офіційно опублікована на сайті Національного банку України 25.11.2019.
Документ набирає чинності з 13 січня 2020 року.
Особливості виправлення помилок у зведеній податковій накладній
Звертаємо увагу, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної (далі – ПН), не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) за формою згідно з додатком 2 до ПН.
Нормами п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307), встановлено, що у разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зведеної ПН платником ПДВ зазначаються дати складання та порядкові номери ПН, складених на такого платника ПДВ при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
Якщо із зведеної ПН, складеної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та/або п. 199.1 ст. 199 ПКУ, необхідно вилучити зайві ПН, які не підлягали включенню до такої ПН, та додати іншу/інші податкову/податкові накладну/накладні, яку/які не було включено до зведеної ПН, та таке додавання призведе до збільшення суми ПДВ за такою ПН, то платнику ПДВ необхідно:
► скласти РК, в якому виводяться в «0» (обнуляються) відповідні рядки зведеної ПН, в яких зазначено зайві ПН. У такому РК зазначається код причини 201 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ», або 202 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ» (в залежності від того, з яким типом причини складена зведена ПН);
► скласти нову зведену ПН, в якій зазначити правильні дані, у тому числі позиції, не відображені в ПН, складеній з помилками. Така ПН складається на дату не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому платник ПДВ зобов’язаний був визначити відповідні податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 та/або п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг