Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує підприємців Кривого Рогу, станом на 06.07. 20р –Для отримання допомоги по частковому безробіттю до центру зайнятості необхідно подати довідку про сплату єдиного внеску... Зазнало змін примусове стягнення боргу... Податкова знижка за 2020 рік: розширено перелік витрат... Та інша корисна інформація
Для отримання допомоги по частковому безробіттю до центру зайнятості необхідно подати довідку про сплату єдиного внеску
Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» із змінами, постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 306 затверджено Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – Порядок).
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості та філіями регіональних центрів зайнятості роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва, в тому числі фізичним особам – підприємцям (далі – роботодавці), для виплати допомоги працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати, а також фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП), які є застрахованими особами, – у разі втрати ними частини доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності внаслідок карантину (п. 2 Порядку).
Відповідно до п. 4 Порядку допомога надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.
ФОП, яка є застрахованою особою, допомога надається із розрахунку двох третин бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). База нарахування розраховується виходячи із середнього розміру місячної бази нарахування єдиного внеску за рік, що передує року звернення, відповідно до Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами.
Для ФОП, які є застрахованими особами, та відповідно до частини 4 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) звільнені від сплати єдиного внеску, допомога надається з розрахунку двох третин розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Сума допомоги надається роботодавцям, у тому числі ФОП, які є застрахованими особами, із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності та протягом 30 календарних днів після завершення карантину в разі сплати роботодавцем або ФОП, який є застрахованою особою, єдиного внеску протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності (п. 5 Порядку).
ФОП, яка є застрахованою особою та звертається за отриманням допомоги, подає відомості щодо себе за формою згідно з додатком 2 до Порядку, де зазначає середній розмір місячної бази нарахування єдиного внеску відповідно до Звіту (абз. 2 п.п. 3 п. 9 Порядку).
Для отримання допомоги роботодавець подає до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску довідку про сплату єдиного внеску за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, на підставі звітних відомостей, що надаються до Пенсійного фонду України, крім ФОП, які є застрахованими особами та відповідно до частини 4 ст. 4 Закону № 2464 звільнені від сплати єдиного внеску (п.п. 4 п. 9 Порядку).
Зазнало змін примусове стягнення боргу
Криворізьке північне управління звертає увагу платників на основні зміни у механізмі стягнення податкового боргу, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Так, з 23.05.2020:
► термін, протягом якого контролюючому органу надано право на стягнення коштів та продаж майна платника податків, настає через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги, а не через 60 календарних днів, як було раніше (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
► термін на самостійне проведення експертної оцінки майна зменшено до одного місяця з дня прийняття рішення контролюючим органом, що прискорює процедуру для подальшої реалізації майна в рахунок погашення податкового боргу (п. 95.12 ст. 95 ПКУ) (раніше такий термін становив два місяці);
► встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59 та 60 глави 4 «Визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів» і статтями 87 – 101 глави 9 «Погашення податкового боргу платників» розділу II ПКУ (п. 11 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Податкова знижка за 2020 рік: розширено перелік витрат
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розширено перелік витрат, які платники мають право включити до податкової знижки.
Так, громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зможуть включити до такої знижки (у повному обсязі без урахування обмежень) суму грошових коштів, або вартість:
◄ лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим;
◄ дезінфекційних засобів антисептиків;
◄ медичного обладнання;
◄ засобів індивідуального захисту;
◄ медичних виробів для скринінгу хворих;
◄ розхідних матеріалів для надання медичної допомоги;
◄ медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень;
◄ медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо);
◄ засобів особистої гігієни;
◄ продуктів харчування;
◄ товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, зазначені вище кошти, обладнання, товари, матеріали добровільно перераховані (передані) протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку встановленому законом на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) наступним суб’єктам (одному або декільком):
► громадським об’єднанням;
► благодійним організаціям;
► центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я – Міністерству охорони здоров’я України;
► іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань;
► особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я (Державному підприємству «Медичні закупівлі України»);
► закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності;
► структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Вищезазначені витрати фізичні особи – платники ПДФО мають право включити до податкової знижки за результатами звітного 2020 податкового року. Для цього у 2021 році їм потрібно буде подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік у терміни, визначені ПКУ.
ФОП – «єдинник», який має борг понад 1 020 грн, зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування
Криворізьке північне управління звертає увагу, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені
Норми встановлені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Змінами, внесеними цим Законом до ПКУ, визначено суму податкового боргу, наявність якого зобов’язує, зокрема, фізичну особу – підприємця – платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування.
Так, відповідно до частини восьмої п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ (17 грн х 60 = 1 020 грн), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Отже, при наявності податкового боргу більш ніж 1020 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані змінити систему оподаткування на загальну.
На період карантину зупиняється перебіг строків надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій у письмовій формі
Відповідно до Закону України 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 591) зупиняється перебіг строків надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК) у письмовій формі, передбачених статтями 52 – 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, з 29.05.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, а саме:
► надання контролюючими органами на запити платників податків ІПК (ст. 52 ПКУ);
► надання контролюючими органами платникам податків нових ІПК, підготовлених з урахуванням висновків суду про скасування раніше наданої ІПК (ст. 53 ПКУ).
Також Законом № 591 передбачено, що з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків надання ІПК, які зупинялися, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Довідково: строки надання ІПК, передбачені ПКУ:
● 25 календарних днів (з можливістю продовження на 15 календарних днів), що настають за днем отримання контролюючим органом звернення платника податків на отримання ІПК;
● 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування раніше наданої ІПК.
Деякі умови, за яких РРО не застосовують ФОП, що обрали загальну систему оподаткування
Інформуємо, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – «загальносистемники» у разі здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл і селищ міського типу та яким згідно із Законом України від 15 лютого 1995 року № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» із змінами та доповненнями надано статус гірських, мають право проводити розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.
Водночас застосування РРО є обов’язковим для таких ФОП при здійсненні ними роздрібної торгівлі підакцизними товарами та/або у разі перевищення зазначеного граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).
Крім того, при реалізації продукції на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу), розрахункові операції можливо здійснювати без РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, за умови, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарської діяльності.
У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів ФОП зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО, та проводити розрахунки із застосовуванням РРО.
Відповідні норми встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»» із змінами.
Сільськогосподарські товаровиробники – платники податку на прибуток мають право обрати спеціальний річний період
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені зміни, зокрема для платників податку на прибуток – виробників сільськогосподарської продукції.
Так, платниками податку на прибуток є виробники сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (п.п. 137.4.1 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Норма набула чинності з 23.05.2020.
Нагадуємо, що для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств до суб’єктів господарювання, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 % загальної суми доходу.
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 ст. 14 ПКУ).
Отже, у 2020 році виробники сільськогосподарської продукції, які застосовують загальний річний податковий період, мають право подати декларацію з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) період – півріччя 2020 року та надалі застосовувати річний період, яки розпочинається з 01 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року.
Про нарахування та сплату єдиного внеску членами фермерського господарства
Звертаємо увагу членів фермерського господарства, що для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) їм необхідно подати до контролюючого органу за місцем реєстрації (проживання) заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 12-ЄСВ (далі – Заява) (додаток 2 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами).
Заява додатково підписується головою фермерського господарства та разом з підтвердними документами щодо дати набуття членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут господарства тощо) подається протягом 10 календарних днів після внесення змін до установчих документів фермерського господарства.
Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік членів фермерського господарства безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ (до даток 3 до Порядку).
Члени фермерського господарства, які не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, нараховують єдиний внесок за себе у розмірі 22 % на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають члени фермерського господарства, якщо вони належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, або отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Запроваджено нові норми при наданні контролюючим органом індивідуальних податкових консультацій
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (у частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультаці.
Так, відповідно до внесених змін:
► з 01 липня 2020 року Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі. Запит на ІПК та ІПК в електронній формі необхідно підписати з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;
► податковим органам надано право надавати ІПК в електронній формі;
► збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів термін, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.
Загальний строк надання ІПК (з урахуванням продовження), передбачений ПКУ, складає не більше 40 днів.
Норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.
З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 перенесено до п. 112.8 ст. 112 ПКУ та продовжать діяти.
Рієлтери зобов’язані надсилати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори про оренду нерухомості
Повідомляємо, що суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості – рієлтери зобов’язані надсилати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.06.2017 за № 700/30568 (п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий) період подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
У ДПС стартувала комунікаційна податкова платформа
Результатом нещодавніх зустрічей Голови ДПС Олексія Любченка та представників бізнесу став запуск Державною податковою службою комунікаційної податкової платформи.
Головна мета даної платформи – якісна та оперативна комунікація з народними депутатами, консультативно-дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Президентом України, Кабінетом Міністрів України, асоціаціям, які представляють інтереси платників податків.
Як буде працювати комунікаційна податкова платформа?
З-поміж числа співробітників ДПС визначені комунікатори, які організовуватимуть ефективний зворотній зв’язок зі Службою.
Голова ДПС Олексій Любченко таким чином розпочинає активний діалог з парламентаріями та організаціями, які представляють інтереси платників податків: «Комунікаційна платформа покликана активізувати нашу співпрацю у рамках роботи податкової служби».
За результатами проведених зустрічей, розглянутих запитів і звернень готуватимуться пропозиції для прийняття управлінських рішень керівництвом ДПС.
Телефон для довідок: (044) 481-48-95.
Щодо списання боргу з єдиного внеску
Криворізьке північне управління повідомляє, що з 03.06.2020 набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592).
Відповідно до пункту 5 розділу I Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) доповнено пунктом 915, згідно з яким підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, по фізичних особах – підприємцях (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та по особах, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:
- фізичними особами – підприємцями (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування):
1) державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності
2) контролюючому органу – звітності по єдиному внеску за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
- особами, які провадять незалежну професійну діяльність контролюючому органу:
1) заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску;
2) звітності по єдиному внеску за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Контролюючим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.
З 23.05.2020 змінилися вимоги щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності
Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) вніс зміни до ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законом № 466, зокрема внесено зміни щодо вимог у разі підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Так, відповідно до Закону № 466 у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків зобов’язаний не тільки у п’ятиденний строк повідомити контролюючий орган, але і надати оформлені відповідно до законодавства документи, які підтверджують настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів. Тільки у цьому випадку строки проведення перевірки будуть перенесені до дати відновлення документів у межах 120 днів.
У разі невідновлення бухгалтерських документів або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення звітності.
Відповідні зміни внесено до п. 44.5 ст. 44 ПКУ і вони набрали чинності з 23.05.2020.
Затверджено форму попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю
Криворізьке північне управління повідомляє, що 12.06.2020 набрав чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.05.2020 № 919, яким затверджено форму попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Наказ № 919 опубліковано 12.06.2020 у бюлетені «Офіційний вісник України» № 45.
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг