Зелена планета
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.00 (0 Votes)

Криворізький північний відділ організації роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує підприємців Кривого Рогу, станом на 30.11. 20р - ФОП на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску... Закон України № 786: проведення документальних перевірок на період дії карантину... ФОП, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, необхідно подати квартальну податкову декларацію про майновий стан і доходи... Та інша корисна інформація

301120 8 min

ФОП на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску
Інформуємо, що до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать зокрема, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірах і порядку, встановлених Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Норми визначені п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України .
Враховуючи вищевикладене, ФОП на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ФОП, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, необхідно подати квартальну податкову декларацію про майновий стан і доходи
Звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що настануть у звітному податковому році.
Норми встановлені п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ.
При цьому Декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для ФОП – платників ПДФО, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Закон України № 786: проведення документальних перевірок на період дії карантину
Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», який набрав чинності 08.08.2020, внесено зміни до п. 52.2 ст. 52 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:
З 08 серпня 2020 року на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки:
► за зверненнями платника податків;
► документальні позапланові перевірки проводяться також і з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ:
► якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця,
► у разі закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації,
► якщо порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків,
► коли подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Нагадаємо, що з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім:
◄ документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
◄ документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 ст. 78 ПКУ;
◄ фактичних перевірок порушення вимог законодавства в частині:
• обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
• цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ.

На період дії карантину внесено зміни в режим роботи Державної податкової служби України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на період дії карантину внесено зміни у режим роботи Державної податкової служби України.
Оновлений графік роботи:
- робочий день починається о 08 год. 00 хв. і триває до 17 год. 00 хв.;
- у п’ятницю: з 08 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв.;
- перерва на обід – з 12 год. до 12 год. 45 хв.
На території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією прийом відвідувачів у центрах обслуговування платників здійснюється за таким графіком роботи:
з 10 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. (у п’ятницю з 10 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв.) з обідньою перервою з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв., та з технічними перервами для санітарної обробки та провітрювання кожні дві години на 10 – 15 хв.
Такі зміни внесені в регламент роботи ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України».
Звертаємо увагу платників податків, що надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС можна за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету. Лист має бути у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Звернення громадян також можна надіслати на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання (реєстрації).
Отримати інформацію з питань оподаткування, стану обробки електронної звітності, роботи органів ДПС тощо можна за телефоном Контакт-центру ДПС 0 800 501 007, а також у чатах популярних месенджерів Viber та Telegram.

Компенсація втрати частини зарплати за порушення термінів її виплати, нарахована після звільнення працівника: що з єдиним внеском?
Нагадуємо, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з частиною 2 ст. 7 Закону № 2464 для осіб, які, зокрема, отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування єдиного внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску, передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі – Інструкція № 5).
До фонду додаткової заробітної плати входять, зокрема, суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати (п.п. 2.2.8 п. 2.2 розділу ІІ Інструкції № 5).
Отже, суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, що нараховується після звільнення працівника, є базою нарахування єдиного внеску.

Закон України № 466: рієлтери зобов’язані повідомляти контролюючі органи про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості
Відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до внесених змін Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами до ПКУ, за порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтери несе відповідальність, передбачену ст. 1191 ПКУ, а саме: порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтером), порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення (п. 1191.2 ст. 119 ПКУ).
Дії, передбачені п. 1191.2 ст. 1191 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 360 гривень за кожне таке порушення (п. 1191.3 ст. 1191 ПКУ).

Внесено зміни до переліку товарів, операції з ввезення (постачання) яких на митну територію України звільняються від оподаткування ПДВ
Повідомляємо, що 31.10.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року № 1033 «Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 і 225» (далі – Постанова № 1033)
Постановою № 1033 внесено зміни до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224, та переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 225 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України».

Реагуйте, якщо роботодавець порушує ваші трудові права!
Повідомляємо, що легалізація зайнятості населення та легалізації заробітної плати – в пріоритетах сьогодення. У цьому напрямку фахівці податкової служби здійснюють як інформаційно – роз’яснювальну роботу, так і вживають відповідні заходи контролю, інформують громадян про перспективи та переваги офіційного працевлаштування та роз’яснюють роботодавцям наслідки використання нелегальної праці.
Порушуючи законодавство про працю, роботодавці позбавляють найманих працівників соціальних гарантій (права на відпустку, страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності, інші форми державної допомоги), а також позбавляють громадян пенсійного стажу та можливості отримати допомогу у разі втрати роботи.
Тож неофіційне працевлаштування – це відсутність для працівника законодавчого захисту та безправна залежність від роботодавця і його дій.
Отже, тим, кому виплачують заробітну плату менше законодавчо встановленого мінімуму або взагалі її не виплачують, якщо роботодавець не оформлює трудовий договір, необхідно повідомити про це податкову службу.
Звертаємо увагу, що з 01.09.2020 мінімальна зарплата становить 5000 гривень.
Також, нагадуємо, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення про такий прийом до податкового органу.
Порядок подання повідомлення до контролюючих органів про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413. Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою підприємцем до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до початку роботи новоприйнятого працівника одним із таких способів:
● засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису;
● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу, надані до територіальних органів Державної податкової служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою вважаються такими, що не подавалися.

Використання платіжного терміналу здійснюється із застосовуванням РРО
Повідомляємо, що у разі здійснення розрахунків у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, з використанням платіжного терміналу, поєднаного з реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО), суб’єкту господарювання необхідно проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів, крім суб’єктів господарювання, які згідно з чинним законодавством можуть не застосовувати РРО при розрахунках за продані товари/надані послуги.
У фіскальному касовому чеку зазначаються, зокрема, такі обов’язкові реквізити:
- ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
- ідентифікатор платіжного пристрою;
- сума комісійної винагороди (у разі наявності);
- вид операції;
- реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;
- напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду);
- підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир»;
- підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».
Довідково:
● розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»із змінами (далі – Закон № 265), зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну – ст. 2 Закону № 265.
● сліп – це паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки. У розумінні Закону України № 265, сліп не є розрахунковим документом.

Закон України №466: процедура погашення податкового боргу платниками податків зазнала змін
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема, до глави 8 «Погашення податкового боргу платниками податків» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до внесених Законом № 466 змін:
► скорочується строк, наданий для самостійного погашення платником податків суми податкового боргу, з 60 до 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) такому платнику податкової вимоги, протягом яких не здійснюється стягнення коштів та продаж майна;
► встановлюється, що стягнення заборгованості в частині чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватися у порядку, встановленому статтями 59 – 60 та 87 – 101 ПКУ;
► доповнюються підстави звільнення майна платника податків - боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за коригування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання платником податків згоди контролюючого органі на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.92 ПКУ;
► скорочується з двох до одного місяця строк, протягом якого платник податків, що має податковий борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі, шляхом укладення договору з оцінювачем;
► передбачається щоденне (замість щомісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, що мають податковий борг.

Платники Дніпропетровщини спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску за десять місяців 2020 року 51,2 мільярди гривень
Платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів за січень – жовтень 2020 року (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 37 млрд 551,8 млн гривень.
Так, до державного бюджету надійшло 17 млрд 466,9 млн грн., до місцевих бюджетів регіону – 20 млрд 084,9 млн гривень.
За підсумками десяти місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 13 млрд 643,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 580,8 млн гривень.

Яка сума нарахованого доходу відображається у рядку «Військовий збір» податкового розрахунку за ф. № 1ДФ?
Нагадуємо, що порядок відображення відомостей у розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» податкового розрахунку за формою № 1ДФ визначено п. 3.11 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами, зокрема: у рядку «Військовий збір» загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу – платника податку на доходи фізичних осіб, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

До уваги платників податку на прибуток!
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (набули чинності 23.05.2020) та до п. 137.5 ст. 137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (набудуть чинності з 01.01.2021).
Таким чином, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищить 40 млн грн зможуть:
► прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік;
► застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств.
При цьому у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн гривень.

ПКУ передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Повідомляємо, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Норми визначені п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.
Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Сучасне дистанційне спілкування з контролюючими органами – електронний документообіг
Повідомляємо, що сьогодні платники податків все більш активно користуються електронними сервісами ДПС України, і зокрема, Електронним кабінетом.
Нагадуємо, що 01.09.2020 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261 «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» (далі – Наказ № 261).
Наказом № 261 оновлено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок).
Відповідно до Порядку платник може бути відключений від електронного документообігу з ДПС.
Є декілька причин, за яких відбувається відключення платника від електронного документообігу, а саме:
► після отримання ДПС інформації від державного реєстратора про зміну керівника (у цьому випадку здійснюється автоматичне припинення дії електронного договору);
► закінчення терміну дії електронного цифрового підпису (ЕЦП) керівника;
► електронний документ підписаний ЕЦП, термін дії якого минув.
Звертаємо увагу, що ЕЦП діяв до 07.11.2020.
Законом України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) було введено поступовий перехід на кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП). Платники податків мали можливість повноцінно використовувати ЕЦП протягом двох років з моменту набуття чинності нових норм, встановлених Законом № 2155 та замінити ЕЦП на КЕП.
Для відновлення електронного документообігу з контролюючим органом достатньо надіслати до податкового органу будь-який електронний документ за електронним підписом керівника.
При цьому для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано таке право підпису на підприємстві, платнику податків необхідно окремо направити повідомлення про КЕП на уповноважених осіб за підписом керівника.
За умови делегування керівником (першою особою) права підпису, з направленням до ДПС повідомлення про КЕП, підприємство отримає можливість у подальшому направляти електронну звітність за підписом уповноважених осіб.

Обчислення та сплата транспортного податку юридичною особою
Інформуємо, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Норми встановлені п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ.

Криворізький північний відділ організації роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг

Додати коментар


✅ Рейтинг українських казино онлайн з ліцензією КРАІЛ. Найкращі бонуси та фриспіни для нових гравців!