Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує на сайті Весь Кривий Ріг щодо податкового законодавства станом на 30 червня
До уваги роботодавців, у яких працівники призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник ПДФО право на застосування податкової соціальної пільги.
Норми передбачені п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого ПДФО, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Проте відповідно до п. 162.3 ст. 162 ПКУ у разі смерті платника ПДФО податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника ПДФО. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.
Водночас, згідно п. 171.1 ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника ПДФО.
У разі смерті працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, роботодавець, який несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати, здійснює перерахунок сум нарахованих доходів та утриманого ПДФО такого працівника для визначення правильності оподаткування за будь-який період.
ФОП – «загальносистемник» суму бюджетного відшкодування ПДВ за період, коли була зареєстрована як платник ПДВ, до доходу не включає
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП) визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 177.2 ст. 177 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування у такої ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю ФОП.
Так, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Разом з тим, для ФОП, зареєстрованої як платник ПДВ, не включаються до витрат і доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п. 177.3 ст.177 ПКУ).
При цьому, ФОП, які працюють на загальній системі оподаткування та зареєстровані платниками ПДВ, в Книзі обліку доходів та витрат суми доходів і витрат відображають без ПДВ.
У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п. 184.9 ст. 184 ПКУ).
Враховуючи викладене, якщо ФОП на загальній системі оподаткування, яка не зареєстрована як платник ПДВ, отримує бюджетне відшкодування за період, коли вона була зареєстрована платником ПДВ, то суми такого бюджетного відшкодування не включаються до складу загального оподатковуваного доходу цієї ФОП.
Держбюджет від платників Дніпропетровщини отримав понад 649 млн грн рентної плати за видобування природного газу
З початку 2022 року платниками рентної плати Дніпропетровської області за видобування природного газу спрямовано до держбюджету понад 649 млн гривень. У порівнянні з 2021 роком надходження збільшились на понад 446 млн грн, або на 220 відсотків.
Звертаємо увагу, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2139-ІХ запроваджено механізм справляння рентної плати за видобування газу природного із застосуванням трьох ступенів ставок в залежності від фактичних цін, які відповідають розрахованій Мінекономіки щомісячній середній ринковій ціні у європейському сегменті ринку.
Декларування податкових зобов’язань з рентної плати до затвердження відповідних змін здійснюється в чинній формі Додатку 2 прим. 1 до Податкової декларації з рентної плати у порядку, наведеному в умовному прикладі, розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС.
Деклараційна кампанія 2022: платники Дніпропетровщини поповнюють бюджети
З початку 2022 року за результатами деклараційної кампанії фізичними особами – платниками податків Дніпропетровської області до державного та місцевих бюджетів спрямовано 40,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 5,8 млн грн військового збору.
Нагадуємо, що згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) у разі відсутності у платників податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники податків звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Платники податків у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Суб’єкт господарювання за певних умов може здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями через Інтернет-магазин
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до ст. 3 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» зі змінами та доповненнями:
► Інтернет-магазин – засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину;
► електронна торгівля – господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-комунікаційних систем;
► електронний правочин – дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) визначено, що:
► роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;
► місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (далі – ПРРО) (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Статтею 15 Закону № 481 передбачено, що роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними
суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік РРО, ПРРО (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.
Пунктом 12 частини першої ст. 15 прим. 3 Закону № 481 передбачено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у невизначених для цього місцях торгівлі.
Крім того, продавці алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах повинні забезпечити дотримання вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 щодо заборони продажу таких товарів особам, які не досягли 18 років.
При цьому, ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Отже, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) може здійснювати продаж алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах через інтернет-магазин, за наявності місця здійснення роздрібної торгівлі, (для алкогольних напоїв додаткова вимога приміщення торговельною площею не менше 20 кв. метрів), яке обладнане РРО та/або ПРРО (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій, ліцензій на відповідні види діяльності та забезпечення дотримання вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 щодо заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Чи може інша юрособа, ФОП або фізособа сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначається Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми передбачені частиною 4 ст. 8 Законом № 2464.
Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини 2 ст. 6 Закону № 2464).
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина 2 ст. 25 Закону № 2464).
У випадках повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску, сума недоїмки підлягає списанню (частина сьома ст. 25 Закону № 2464).
Згідно з частиною восьмою ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:
► ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;
► юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:
► засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;
► юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;
► правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.
Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина 9 ст. 25 Закону № 2464).
Отже, юридична особа, фізична особа – підприємець (ФОП) або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.
Щодо застосування санкцій за порушення законодавства про РРО у період дії воєнного стану на території України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
Норми передбачені п. 12 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265.
Платник податку на прибуток не застосовував коригування фінансового результату до оподаткування: визначення балансової вартості основного засобу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу (далі – ПКУ) зокрема, платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п.п 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує 40 млн. грн., такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
У бухгалтерському обліку згідно з п. 23 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7) нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Відповідно до п. 25 НП(С)БО 7 строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.
Амортизація об’єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.
Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання (абзац третій п. 29 НП(С)БО 7).
Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів та інших необоротних активів, мінімально допустимі строки їх амортизації (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації), а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку.
Зокрема, для малоцінних необоротних матеріальних активів мінімально допустимі строки їх амортизації не встановлено. При цьому, мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, визначені у п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, використовуються з урахуванням наступного:
► у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом;
► у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.
Згідно з п. 11 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 01 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до ст.ст. 144 – 146 та 148 розділу III ПКУ у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року.
Таким чином, платник податку на прибуток, який у попередніх податкових (звітних) роках не застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, зокрема, при нарахуванні амортизації необоротних активів відповідно до пунктів 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ, з метою нарахування податкової амортизації згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначає балансову вартість необоротних активів за правилами бухгалтерського обліку станом на 01 січня податкового (звітного) року, починаючи з якого він коригує фінансовий результат до оподаткування на всі різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ.
При цьому строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів для розрахунку амортизації визначаються згідно з даними бухгалтерського обліку з дати введення їх в експлуатацію. Якщо строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку є меншими, ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, а якщо є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.
Деякі особливості обрання єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу можуть бути суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків, у разі нездійснення такими платниками видів господарської діяльності, визначеними п.п. 9.3 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Нормами законодавства, які встановлюють особливості застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотка доходу, не передбачено обмежень для обрання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотка доходу у разі недотримання вимог щодо сукупності часток у статутному капіталі, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку.
В яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Закон України № 1914 розширив повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України доповнено новим підпунктом 12.4.5.
Так, відповідно до вищезазначеного підпункту до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать, зокрема надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо виділених земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування з наданням копій таких документів:
► документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (паспорта громадянина);
► реєстраційного номера облікової картки платника податків;
► кадастрового плану земельної ділянки з проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
► сертифіката на право на земельну частку (пай) (за наявності).
Така інформація надається в електронному вигляді у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 567 «Про затвердження Порядку надання органами місцевого самоврядування контролюючим органам в електронному вигляді інформації про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування» та за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Особливості визначення бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах в межах Закону України № 1946
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ст. 135 Податкового кодексу України доповнено п. 135.2.
Так, відповідно до вищезазначеного пункту базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 та п.п. 141.9 прим.1.3 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.
При цьому, згідно з п.п. 135.2.1.2 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ база оподаткування визначається як сума:
► коштів та/або вартості майна, які повертаються (яке повертається) або виплачуються (передається) (в тому числі сума дивідендів, які нараховувалися, але не виплачувалися) власнику корпоративних прав (акцій, часток, паїв), який не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, у зв’язку з виходом такого власника із складу учасників/акціонерів юридичної особи - емітента таких корпоративних прав (акцій, часток, паїв), ліквідацією такої юридичної особи - емітента, зворотним викупом резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах власних корпоративних прав (акцій, часток, паїв) у сумі, що перевищує:
а) вартість внеску, здійсненого засновником, акціонером або учасником до статутного капіталу юридичної особи, що є платником податку. Вартість внеску до статутного капіталу, здійсненого за рахунок дивідендів, які нараховуються на користь акціонера/учасника юридичної особи – емітента у вигляді акцій (часток, паїв) без фактичної виплати на користь акціонера/учасника, за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів/учасників у статутному капіталі емітента, для цілей застосування цієї норми вважається (визначається) такою, що дорівнює нулю (крім випадків, якщо сума прибутку, за рахунок якого нараховані такі дивіденди, була оподаткована податком на прибуток або з суми таких дивідендів було сплачено авансовий внесок з податку на прибуток). Якщо внесок був здійснений у формі, відмінній від грошової (крім випадку нарахування дивідендів на користь акціонера/учасника юридичної особи – емітента у вигляді акцій (часток, паїв), за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів/учасників у статутному капіталі емітента), вартість такого внеску визначається на підставі установчих документів, а якщо таке визначення не здійснюється, то вважається, що вартість такого внеску дорівнює нулю;
та/або
б) вартість придбання акцій (часток, паїв). Вартість придбання акцій (часток, паїв) враховується для розрахунку суми перевищення у разі, якщо розрахунки у грошовій формі між сторонами купівлі-продажу, іншого відчуження таких акцій (часток, паїв) здійснювалися на території України (у тому числі якщо переказ коштів було ініційовано з рахунку, відкритого в українському банку, а його завершення відбулося за кордоном або якщо переказ коштів було ініційовано за кордоном, а його завершення (зарахування коштів) відбулося на рахунок, відкритий в українському банку). Якщо розрахунки у грошовій формі між сторонами купівлі-продажу, іншого відчуження акцій (часток, паїв) здійснювалися не на території України або якщо розрахунки здійснювалися у формі, відмінній від грошової, вважається, що вартість придбання таких акцій (часток, паїв) дорівнює нулю, крім випадків, якщо вартість відповідної операції була врахована при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток та/або об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Для цілей цього підпункту суми коштів та/або вартість майна (у тому числі вартість внеску, вартість придбання акцій (часток, паїв), що виражені в іноземній валюті, перераховуються у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, визначеним Національним банком України на день повернення (виплати, передачі) коштів та/або майна власнику корпоративних прав.
Положення цього підпункту не застосовуються до операцій з повернення (виплати, передачі) коштів та/або майна на користь власника корпоративних прав – фізичної особи, якщо вартість таких операцій враховується при визначенні об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб за правилами п. 170.2 ст. 170 ПКУ.
Основні новації, передбачені Законом України від 12.05.2022 № 2260
Верховною Радою України 12.05.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (законопроєкт № 7360, далі – Закон № 2260).
Основні зміни, які внесені до Податкового кодексу України (далі – Кодекс):
1. Уточнено особливості формування податкового кредиту (пункту 322 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу) на період дії воєнного стану, зокрема, за звітні (податкові) періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року при здійсненні операцій з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – ПН/РК) до них.
А саме, платники податку за звітні податкові періоди лютий – травень 2022:
- включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
- отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
- податковий кредит, що був сформований у цей період на підставі первинних (розрахункових) документів, повинен бути підтверджений зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК та уточнений (приведений у відповідність) шляхом подання уточнюючих розрахунків до поданих за ці періоди податкових декларацій з ПДВ.
2.1 Зміненою редакцією пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 Кодексу визначено, що протягом дії воєнного стану, у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно зареєструвати ПН/РК у ЄРПН, подати податкову звітність та сплатити податки і збори, платники податків звільняються від штрафів з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Аналогічна норма щодо звільнення від фінансової відповідальності передбачена і для платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу.
Так, у випадку відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН, подання податкової звітності та сплати податків і зборів, такий платник податків звільняється від відповідальності, але тільки у межах діяльності, яка провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до завершення дії воєнного стану.
2.2 Відновлюється податкові обов’язки для платників податків, у яких є можливість, своєчасно:
- реєструвати в ЄРПН ПН/РК,
- подавати податкову звітність,
- сплачувати податки та збори.
Відповідно такі платники звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом за умови:
- реєстрації ПН/РК за операціями з постачання товарів/послуг, здійсненими в період лютий-травень 2022 року, до 15 липня 2022 року (по податковому кредиту, відображеному у податкових деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди лютий-травень 2022 року на підставі первинних (розрахункових) документів має бути здійснена реєстрація ПН/РК в ЄРПН);
- подання податкової звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, до 20 липня 2022 року;
- сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Після спливу цих термінів та невиконання платниками свого податкового обов’язку до таких платників будуть застосовані штрафні санкції визначені Кодексом.
2.3 Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, та за умови виконання ними таких податкових обов’язків протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
2.4 Платники податку, які перейшли на спрощену систему оподаткування зі сплатою 2% податку, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язкових, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу на спрощену систему оподаткування, за умови виконання таких обов’язків протягом 60 днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такий
платник податку перебував до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.
2.5 Платники податків, які виправляють помилки шляхом подання уточнюючих розрахунків до 25 липня 2022 року, звільняються від штрафних санкцій за заниження податкових зобов’язань за звітні податкові періоди, що припадають на період дії воєнного стану.
Тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, платники ПДВ не матимуть права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ.
! Порядок підтвердження можливості чи не можливості виконання податкового обов’язку та перелік документів, які підтверджують неможливість виконання таких обов'язків, встановлюється Мінфіном.
3. Відновлюється проведення камеральних перевірок податкової звітності, своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків) та своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань.
Визначені терміни проведення камеральних податкових перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:
лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;
червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.
Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку (абзаци другий, п’ятий - восьмий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
4. Відновлюється проведення і документальних перевірок:
- що проводяться на звернення платника податків;
- при реорганізації, припиненні, банкрутстві особи;
- перевірки з питань валютного контролю;
- при декларуванні платником бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення з ПДВ.
5. Відновлюється бюджетне відшкодування сум ПДВ.
Підпунктом 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу зупинено до 21 липня 2022 року дію пунктів 200.10 - 200.12 статті 200 Кодексу, що визначають порядок узгодження, терміни проведення перевірок та процедуру відшкодування контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної та документальної перевірки.
До звітних податкових періодів лютий - липень 2022 року пункти 200.10 - 200.12 статті 200 Кодексу застосовуються з урахуванням строків для проведення камеральних, документальних податкових перевірок, передбачених підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.
Подані уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
6. Доповнено новим підпунктом 69.29 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, згідно якого суми податку на додану вартість, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану:
не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування;
зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення.
7. Законом № 2260-ІХ виключено можливість, встановлену на період дії воєнного, надзвичайного стану, для платників, які зобов’язані подавати звітність в електронному вигляді, подавати до контролюючого органу податкову звітність та інші документи в паперовій формі.
8. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 27 травня 2022 року, крім змін до підпунктів 69.2 та 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, які наберуть чинності з 2 червня 2022 року.
Тобто порядок та строки проведення камеральних перевірок податкових декларацій (уточнюючих розрахунків) із заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ набирає чинності саме з 2 червня 2022 року.
У Криворізькій північній ДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує.
Нещодавно, за участі начальника Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни Познякової відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.
Суб’єкти господарювання мали змогу одержати відповіді на актуальні питання зазначеної тематики.
Питання: Чи працює програмний РРО, якщо немає інтернету?
Відповідь: Законодавством дозволено на період дії воєнного стану проводити розрахункові операції на ПРРО в режимі офлайн понад строки, що визначені у статті 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». У разі тимчасової відсутності мережі «інтернет» платники податків можуть використовувати фіскальні номери з діапазону, сформованого сервером ДПС.
Запитання: В яких випадках громадяни мають право не подавати одноразову добровільну декларацію?
Відповідь: Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового збору до бюджету» передбачено, що громадяни мають право не подавати добровільну декларацію, якщо вони мають у власності:
• активи вартість яких станом на дату завершення періоду декларування не перевищує 400 тис. грн;
• квартиру або квартири, загальною площею до 120 кв.м;
• житловий будинок, загальна площа до 240 кв.м;
• нежитлові будинки некомерційного призначення або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;
• земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, зокрема, для ведення особистого селянського господарства – не більше 2 га, для садівництва – не більше 12 соток, для дачного будівництва – не більше 10 соток.
• один транспортний засіб особистого некомерційного використання право власності на який було зареєстровано. Водночас така пільга не поширюється на транспортний засіб, призначений для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легковий автомобіль з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис.куб.см та середньоринковою вартістю понад 400 тис.грн, мотоцикл із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб.см, літак, гелікоптер, яхту, катер.
Питання: Чи необхідно повідомляти податкову службу, якщо працівник не приступив до роботи?
Відповідь: У разі прийняття працівника на роботу необхідно укласти з найманим працівником трудовий договір, оформити наказ та надіслати повідомлення до податкової інспекції за місцем реєстрації. Повідомлення про прийняття на роботу необхідно подати до початку роботи працівника до податкової інспекції за місцем обліку його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413.
Інформація, що міститься у повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Якщо працівник не приступив до роботи працедавцю необхідно подати до податкової служби Повідомлення з типом «Скасовуюче», в якому продублювати дані щодо такого працівника.
Також, роботодавець повинен отримати від працівника заяву про неможливість приступити до роботи або відмову від запропонованої роботи та видати наказ про скасування попереднього наказу про прийняття працівника на роботу.
Податкові новації в умовах воєнного стану під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Криворізькій південній ДПІ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує.
Під час телефонного сеансу «гаряча лінія» на запитання платників відповідала заступник начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Степанова.
Питання: Чи є особливості в роботі РРО та/або ПРРО в умовах воєнного стану?
Відповідь: Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
При цьому, використання ПРРО при оптовій або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Питання: Як декларують кошти в національній та іноземних валютах у готівковій формі при одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню?
Відповідь: Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземних валютах у готівковій формі або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Після подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній або іноземній валюті у готівковій формі або банківських металах на спеціальному рахунку та у такому разі має подати уточнюючу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.
Декларант звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюється Національним банком України.
Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Питання: Чи нараховуються штрафні санкції на суму заниженого податкового зобов’язання з ПДВ у разі самостійного виправлення помилок, допущених у деклараціях з ПДВ, поданих за звітні (податкові) періоди, які припадають на період дії воєнного стану?
Відповідь: Відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ, та пені.
При цьому, платники ПДВ, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого п. 50.1 ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ.